automnal_fleur: (inspiration)
Так як фейсбук показився зі своєю модою на нові позитивні речі щодня. Я вже збилась, скільки разів мене номінували. Вирішила поділитись тут про все чудове, що сталось з першої номінації, щоб Хтось Нагорі не подумав, що я позитивних речей не бачу))
Якщо починати з початку, то мені видалили зуб мудрості - то величне щастя, а ще щастя, що все обійшлось добре з моєю-то поліалергією на медичні засоби. Теперь жую омріяні яблука, як герой "Піратів Карибського моря". Нарешті відбулась довгоочікувана зустріч з друзями з Берліну, а навіть не один, а два рази. Найщасливішим можна назвати тиждень у Варшаві, де все було чудово: гарячий білий шоколад, як зажди білки на мені у парках, погода, кольори.
які переважали на фото у синьо-охровій гамі  )


Головне, що я повернулась з розумінням себе і всього, що відбувається, запихнула у архіви те, що мало бути там давно. Усвідомила, що хтось веде нас правильними шляхами, хоча нам інколи не зрозуміло чому лісом і так довго, адже вулицею з ліхтарями було б приємніше йти.
Я доробила "своє перше творіння" пастеллю, звісно, не без допомоги майстер-класу з просторів інтернету.


Так що все добре, залишилось одужати і набратися хоробрості, щоб піти полікувати зуб)))
automnal_fleur: (love)
 Якби відмотати час... то десь 1912-1914 після довгого перебування у Відні, знайомства з митцями Її мрії Клімтом та Шиле, Вона вирішує щось змінити. У останнього, до речі, до першого  у очах читався якийсь дивний інтерес, який Її дивував: змішане захоплення з обожнюванням, ревнощі зі справжнім коханням, - він наслідував Клімта і ревнував до Емілії. Емілія...Як багато було схожого у Неї з Емілією, але з Емілію ніхто не міг конкурувати, бо вона вже багато років була другом, і це найголовніше визначення їх стосунків. Всі інші були чим завгодно, але Другом була тільки Емілія, коли Вона зрозуміла, що з Клімтом нічого не світить, світ митців породжує тільки неймовірні видіння, які не дають спати... І щоб заглушити біль, попорсатись у нетрощах своєї душі, Вона б взяла квиток до Швейцарії, їй конче треба було розібратися з собою, а найголовніше зі своїми снами. Фрейдистські ідеї у Відні  вже встигли стати певними рамками, через які мало хто що бачив. Юнг, от хто міг би їй дорадити, от кому можна б було розповісти усе на одному подиху... А далі шукати себе, шукати поки не розпочалась  війна, зобачити Варшаву та Берлін у своєму блиску, першоствореному вигляді. Через сто років вони Їй не сподобаються... Але їй потрібно буде жити через сто років...

Profile

automnal_fleur: (Default)
Герда

October 2014

S M T W T F S
   1234
5678910 11
12131415161718
19202122232425
262728293031 

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

  • Style: Indil for Ciel by nornoriel

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 26th, 2017 06:31 pm
Powered by Dreamwidth Studios